Святковий padlet: дух українського Різдва)
Дорогі діти, батьки, друзі!
Вітаю вас із Різдвом Христовим, із Новим роком!
Хай світло Різдвяної зірки осяє ваш життєвий шлях, наповнить теплом і надією серця, а радість і щастя увійдуть у ваше життя та стануть надійними супутниками.
Нехай здійсниться наша спільна для всіх мрія - закінчиться назавжди війна, мир і спокій прийдуть у вільну Україну, радує серце кожного довгождана Перемога💙💛💖
До вашої уваги та розваги, навчання та гри - різдвяний (без апострофа ☝) padlet. Поділіться, будь ласка, своїми думками щодо цього свята, напишіть вірш, сенкан, оповідання, розповідь або казку на тему Різдва, родинного свята, традицій вашої родини та нашої рідної України💙💛💖
Дух Різдва в маленькому містечку (казка)
ВідповістиВидалитиВзимку в маленькому містечку, де всі вулиці були вкриті крижаними кришталевими візерунками, жив хлопчик на ім’я Сашко. Йому було одинадцять і він вірив у чудеса. Але цього року Різдво здавалося якимось особливо тихим. Душевним, але сумним. Ні сміху, ні дзвінких колядок, ні веселого гомону дитячих голосів у центрі міста.
Будинок Сашкової сім’ї був останнім на вулиці, біля самого лісу. Одного вечора, коли хлопчик бавився зі снігом надворі, він почув тихий шелест поміж великих лісових ялин. Підійшов ближче і побачив світло, що мерехтіло між засніжених гілок. Як тільки Сашко підійшов ближче, перед ним з’явився маленький сяючий Дух Різдва — схожий на крихітну зірочку з крильцями.
— Чому в вашому серці так мало святкового тепла? — лагідно запитав Дух.
— Я… не знаю, — відповів хлопчик. — Сніг є, ялинка є, але мені здається, що щастя чомусь не вистачає…
Тоді Дух Різдва взяв його за руку і вигукнув:
— Ходи за мною!
Вони разом пройшли центральною площею, де стояла велика різдвяна ялинка. Там побачили, що біля неї гуляють діти, їхні мама з татом — усі похмурі й задумливі. Дух почав наповнювати повітря маленькими світловими кульками — кожна з них була сповнена доброти, усмішок і тепла. Люди здивовано заморгали очима — і раптом посміхнулися. Діти загралися сніжками, а батьки обійняли одне одного.
Дух Різдва тихо прошепотів:
— Свято створюється не ялинками чи подарунками… а тими митями, коли серце віддає тепло іншим.
Потім Сашко з Духом Різдва пройшлися центральною вулицею, біля магазинів і площ – вони розкидали яскраві вогники тепла навкруги, а ті оселялися в серцях перехожих. І з того дня в містечку ніхто вже не забував про справжній дух Різдва. Кожного року люди збиралися разом, колядували, ділилися посмішками, історіями та щирою радістю, і це було сильніше від найгарніших святкових прикрас.
Ілюстрації до казки створені за допомогою ШІ
Олександр Шевчук, 5-А клас