УКРАЇНА В ОГНІ

 

Страшна звістка сколихнула весь світ, нашу рідну Україну, Літинську громаду. 24 лютого 2022 року стало найчорнішою датою в житті незалежної суверенної держави, назавжди змінивши хід новітньої історії.  Полум’я віроломного повномасштабного вторгнення РФ охопило землю, за яку вже пролили кров тисячі мужніх захисників, у пекельному вогні війни багатостраждальна Україна.

Гордий, незламний народ як один піднявся на захист своєї Вітчизни від зазіхань ворога, у лавах бійців із перших днів війни наші славні земляки. На превеликий жаль і біль, наша земля, Літинщина втратила на фронті  свого вірного сина, справжнього патріота, мужнього захисника, гарного сина, чудового чоловіка, турботливого батька, доброго друга, надійного товариша  - Віктора Ільченка. Страшна війна забирає найкращих, Небесна Сотня прийняла до своїх лав ще одного вічного, допоки буде світу бійця…

Віктор Ільченко народився 28 жовтня 1985 року в гарній і поважній родині Ільченків із Літина. Зростав в атмосфері любові й добра, у 1992 році пішов у 1-ий клас  Літинської СЗШ №2, яку закінчив у 2003. Учителі пригадують Вітю як надзвичайно позитивну, добру та світлу дитину, він сидів на середньому ряді на передостанній парті.... Дуже мило усміхався... Під час навчання в школі Віктор зарекомендував себе гарним, доброзичливим, товариським і відповідальним учнем, завжди брав участь у виховних патріотичних заходах, змаганнях, був активістом.

Мрія про допомогу людям, зацікавленість екстреною медициною, бажання бути корисним людям і суспільству привела його спочатку в медичне училище, а потім в Одеський  медичний університет, а згодом у лави ЗСУ. Віктор Ільченко  став мужнім воїном, військовим лікарем на початку русько-української війни, починаючи з 2016 року був активним учасником війни на Сході України, сміливо воював із жорстоким і підступним ворогом, охороняючи територіальну цілісність рідної країни та її суверенітет.  Доля тоді вберегла Віктора, і він повернувся до рідних людей. Удома його чекали найдорожчі у світі батьки, кохана дружина Ліна, любі донечка Діанка та синочок Дмитрик, на той час учні 6 і 2  класів Літинської СЗШ №2. З якою втіхою та радістю відбулася зустріч із рідними, скільки надій і сподівань на майбутнє.

 Молоду сім’ю гостинно прийняв Львів, там  Віктор Ільченко продовжив нести службу в лавах ЗСУ , отримав квартиру, перевіз дружину й дітей. Зі спогадів друзів, це була надзвичайна пара, Віктор і Ліна кохали один одного,            діти – це їхні крила та надія. Але чорний день – 24 лютого 2022 року - початок  жахливої війни враз перекреслив усі надії та сподівання. Не вагаючись ні на мить, зі зброєю та скринькою медичної допомоги в сильних руках Віктор, наш мужній земляк, був одним із перших, тих, хто кинувся на захист країни від повномасштабного вторгнення новоявлених руських фашистів, нелюдів без честі та совісті, що прийшли загарбати наш край і відібрати свободу й незалежність.  Невблаганна смерть своєю страшною руською косою підітнула молоде, квітуче, повне сил і мрій  життя Віктора Ільченка, славного ГЕРОЯ, борця за незалежність України. Він загинув 25 лютого 2022 року під час оборони міста Херсон, рятуючи свого побратима.

  Багатостраждальна земля заплатила ще одну надвисоку ціну  за свою свободу.

Ридає та стікає кров’ю найкращих синів Україна, горить у полум’ї найстрашнішої війни ХХІ століття рідний край. Тож схилімося в скорботі за Віктором Ільченком, нашим героїчним земляком, мужнім захисником своєї родини та всієї України… Доземний уклін і довічна слава ГЕРОЮ, його батькам, що виховали такого прекрасного сина, справжнього патріота, вірного до останнього свого подиху воїнській присязі боронити рідну землю. Найщиріші співчуття дружині, дітям, усій родині й Україні. Повірте: у ці скорботні години ми серцем і душею разом із вами.

 

Герої не вмирають, вони стають воїнами Небесного батальйону,  ангелами-охоронцями і допомагають із небес!

 

Смерть фашистсько-руським окупантам!

 

Вічна  пам’ять і народна шана Герою – Віктору Ільченку!

 

Слава Україні!