Приголосні глухі й дзвінкі + завдання

 В українській мові залежно від наявності голосу розрізняють такі групи приголосних: дзвінкі (шум переважає над голосом) і глухі (складаються тільки з шуму).

 

Приголосні звуки, схожі за вимовою, утворюють пари: дзвінкий – глухий. 

Приголосні, що не належать ні до дзвінких, ні до глухих, називаються сонорними: [в], [й], [м], [н], [н'], [л], [л'], [р], [р'].

Дзвінкі	Глухі	Сонорні
[б]	[п]	[в]
[г]	[х]	[й]
[ґ]	[к]	[м]
[д]	[т]	[н]
[д']	[т']	[н']
[дз]	[ц]	[л]
[дз']	[ц']	[л']
[дж]	[ч]	[р]
[ж]	[ш]	[р']
[з]	[с]
[з']	[с']
	[ф]

 

Зверни увагу!

Запозичений із грецької мови глухий звук [ф], що вживається лише у словах іншомовного походження та зрідка у звуконаслідувальних, парного дзвінкого не має: фокус, фото, фіранка, ф'юіть-ф'юіть.

Парні приголосні розрізняють лексичне значення слів: зуб — суп, ґава — кава, плід — пліт, гриб — грип.

При швидкому мовленні парні звуки вимовляються нечітко, тому й виникають труднощі при передаванні їх на письмі. Правопис літери, що позначає сумнівний приголосний звук (дзвінкий чи глухий), визначають так: добирають спільнокореневе слово або форму слова, щоб після проблемного приголосного з'явився голосний (легко — легенько, стежка — стежечка, ліс — лісу, нігті — ніготь). Інколи у складних випадках написання з’ясовують за словником (дефіс, суміш, босоніж, навідріз).

Зверни увагу!

Фрази для запам'ятовування:

• БуДе ГоЖе ҐеДЗю у ДЖаЗі — дзвінкі приголосні.
   
• УСе Це КаФе «ПТаХ і ЧаШа» — глухі приголосні.
   
•  Ми ВиНиЛи РіЙ — сонорні.

В українській мові є дзвінкі звуки [ґ] і [г], які позначають відповідно буквами ґ і г.  Звук [ґ] вживають у порівняно невеликій групі слів.

Приклад:

Ґанок, ґудзик, ґрунт, аґрус, ґава, ґазда, ґандж, ґатунок, ґвалт, ґедзь, ґирлиґа, ґлей, ґніт (у лампі), ґоґель-моґель, ґрати (не плутаємо з дієсловом грати), ґринджоли, ґуля, джиґун, дзиґа, дзиґлик.
Джерело