Реп-проєкт "Повір у силу духа"

Слухайте і сміливо радьте своїм друзям! 

Робота над філософською поемою "Мойсей" Івана Франка в 10-А класі Літинської СЗШ І-ІІІ ступенів №2 знайшла своє оригінальне продовження у створенні реп-проєкту "Повір у силу духа". Складний для розуміння твір, із глибоким соціальним підтекстом і невтраченою сьогодні актуальністю, розбурхав уяву учнів, кожен із них мав можливість висловити власне бачення прочитаного. А робота над спільним проєктом ще більше допомогла зрозуміти зашифроване послання Івана Франка своєму народу. Складність виконання репу була подолана із невластивою цій музиці легкістю.

З історії створення поеми "Мойсей"

Філософська поема «Мойсей» – одна з вершин творчості І. Франка. У цьому творі, написаному 115 років тому, на основі біблійного сюжету показано шлях нації до незалежності, непрості взаємини пророка i народу. 

Поштовхом до створення образу Мойсея була скульптура Мікеланджело — образ біблійного Мойсея, яку побачив І.Франко, перебуваючи в 1904 р. в Італії. Цікавий той факт, що пролог було написано пізніше за саму поему. Сучасник Франка Мочульський згадував: «Я був з поетом у друкарні саме тоді, коли кінчився друк «Мойсея». Зажурений управитель друкарні Беднарський показав поетові, що на початку друкованої поеми лишилося кілька незадрукованих сторінок, і порадив написати вступне слово. Поет подивися на пусті сторінки і сказав спокійно: «Добре, добре, я щось напишу і принесу». І так наступного дня світ побачив  пролог, який став ключем до розуміння самого твору і, як не дивно, не втратив своєї актуальності й сьогодні, коли йде запекла боротьба за збереження самоідентичності народу та соборності країни. 

Письменник приніс не передмову, а геніальний поетичний пролог, своєрідний ключ до розуміння ідейно-естетичної концепції твору, що втілює символічний, український вимір поеми, формулює задум твору, його ідею. У ньому І. Франко окреслив національно-духовний код народу в його історичному поступі. З перших строф прологу стає зрозумілим, кому Франко адресував свого «Мойсея». — народу України. Поет закликав сучасників і потомків до духовної єдності, він звертається до свого «замученого, розбитого» народу, який стоїть на роздоріжжі й не знає, куди йти:

«Народе мій, замучений, розбитий,

Мов паралітик той на роздорожжу,

Людським презирством, ніби струпом, вкритий!

Твоїм будущим душу я тривожу,

Від сорому … заснути я не можу».

Саме його майбутнім і тривожиться поет. Він не вірить, що судилося йому «в сусідів бути гноєм», що його долею буде «укрита злість, облудлива покірність».

«Невже ж задарма стільки серць горіло… найсвятішою любов’ю», невже «задарма край твій весь политий кров’ю твоїх борців?» — звертається він до українців. І сам собі упевнено відповідає:

«Не самі сльози і зітхання

Тобі судились! Вірю в силу духа

І в день воскресний твойого повстання».

Дорогі друзі! Сподіваюся, що вам сподобалася яскрава робота моїх учнів, творчих, талановитих, активних, небайдужих, із чіткою громадянською позицією. Вони чітко розуміють, що пора нарешті  звільнитися від рабського мислення, припинити бути "тяглом" і "гноєм" у своїх лихих, ворожих сусідів, а стати домовитим господарем у своїй хаті. Спів дітей повний віри, волі, упевненості, що їм під силу зробити власний внесок у розбудову нової України, про яку так мріяв Іван Франко.

 А яке враження справив на Вас реп-проєкт учнів 10-А класу? 

Чи актуальна, на Вашу думку, поема "Мойсей" і досі?

Яким має бути духовний лідер нації? 

До кого звертається І.Франко в пролозі? Чи не здається, що запрошує до роздумів і Вас?