"О слово рідне! Орле скутий"

     Слово - це милий серцю звук дитинства, це шепіт казки і голос рідного краю. Слово - це

 втіха й радість, пісня і мова,  а для когось - вогонь і зброя, гострий меч і знамення боротьби. Ним можна окрилити людину, підтримати, надихнути, захопити, полонити, закохати, а можна й образити, принизити і навіть убити.              

   "О слово рідне! Орле скутий", - так звертається до слова видатний поет-символіст

Олександр Олесь, який "поєднав у собі риси полум’яного співця Тіртея і ніжного лицаря краси Аполлона, головне своє завдання вбачав у тому, щоб грати на золотій арфі пісні щастя, свободи, любові, очищати людські душі від намулу і виводити рідний народ із долин на вершини добра, справедливості, свободи, людської гармонії”(Р. Радишевський).

Вірш Олександра Олеся "О слово рідне! Орле скутий"

читає Луценко Аліна, учениця 10-Б класу

Вірш Олександра Олеся "О слово рідне! Орле скутий"

читає Гончарук Дарина, учениця 10-Б класу

     Олександр Іванович Кандиба назавжди увійшов в історію українського письменства як видатний поет-символіст і талановитий драматург. Але широкий загал знає його псевдонім — Олександр Олесь.
     Поетові довелося велику частину свого життя провести в еміграції. Тому не дивно, що головна тема його творів — це туга за Батьківщиною. Трагічною була і смерть письменника. Він відійшов у вічність через місяць після того, як дізнався про смерть сина Олега Ольжича, закатованого нацистами в концтаборі Заксенхаузен.

Аналіз поезії Олександра Олеся

«О слово рідне! Орле скутий!»

Літературний рід: лірика.
Жанр: вірш-медитація.
Поезія-медитація — це вірші-роздуми на філософську та житейську теми. Це поетичні роздуми про швидкоплинність життя, нездійсненність мрій та бажань ліричного героя, невідворотність смерті.
Вид лірики: патріотична.
Провідний мотив: поет щиро захоплюється рідним словом, гнівно картає колонізаторів, які його нищать, та своїх безбатченків, котрі його зневажають.
Віршовий розмір: чотиристопний ямб.
Вид римування: кільцеве.
Рима: чергування чоловічої і жіночої рими, що увиразнює звукову тональність вірша.

Символи у вірші — меч (войовнича грань рідного слова), сонце (миролюбна, окрилена, творча грань рідного слова), слово (усе рідне, найдорожче).

Ідея вірша висловлена в міфологічно-біблійних символах: О слово! Будь мечем моїм!

Поезія вибудована як монолог-звертання ліричного героя до рідного слова.

Три частини композиції виконують роль тези, антитези і синтезу.

---

«О слово рідне! Орле скутий!»

О слово рідне! Орле скутий!
Чужинцям кинуте на сміх!
Співочий грім батьків моїх,
Дітьми безпам’ятно забутий.

О слово рідне! Шум дерев!
Музика зір блакитнооких,
Шовковий спів степів широких,
Дніпра між ними левій рев…

О слово! Будь мечем моїм!
Ні, сонцем стань! вгорі спинися,
Осяй мій край і розлетися
Дощами судними над ним.

До вашої уваги відеоурок-аналіз вірша Олександра Олеся "О слово рідне! Орле скутий!"

з використанням матеріалів  із посібника "Візуалізована література для ЗНО" (автор

 Дем"яненко Г.В.)

А що для вас СЛОВО?

Які СЛОВА в житті ви вважаєте найважливішими?

Чиї поетичні рядки про СЛОВО ви пам'ятаєте?