До Міжнародного дня театру: 10-річчя прем'єри "Назара Стодолі" на шкільній сцені)))

Театр – це життя, і треба вчитися грати свою роль.

  Вільям Шекспір 

                                                                                           Як тільки ранок розкриває штори -

На сцені появляються актори.

                                                 Олександр Самаруха

 Театр – особливий і прекрасний світ, який заворожує й закохує в себе назавжди. На сцені – надзвичайні люди, котрі не існують у повсякденному житті: їх придумав драматург, а зіграли актори. Та, дивлячись на сцену, забуваєш про все: про декорації, освітлення, акторів – тут поринаєш у зовсім інший світ, той, що існує лише на сцені, стаєш свідком чудового процесу, коли літературний твір оживає у сценічних образах.              

Як стрімко плине час. Здається, лише вчора ми з учнями 9 класу готувалися до 200-річчя Т. Г. Шевченка і ставили його найвидатніший драматичний твір  "Назар Стодоля" на шкільній сцені. Це був цікавий і незвичайний досвід для всіх. Не віриться, що пройшло вже 10 років від часу театрального дебюту моїх учнів, вони успішно закінчили школу, стали студентами,  здобули професії, а хтось ще продовжує навчатися. До вашої уваги фрагмент ІІ дії вистави, наші актори дуже стараються, довгих  2 місяці репетицій позаду...І хоча не все вдалося так, як хотілося, це був безцінний досвід для кожного актора-аматора!

 Життя – театр, а ми – актори,

І кожен грає свою роль,

У когось радість, в когось горе,

Хтось раб злиденний, хтось король.

Хтось тут в раю, а хтось, як в пеклі,

Хтось в світлі є, а хтось у тьмі,

У когось вороги запеклі,

А в інших друзі є старі.

Хто ти у світі цих контрастів?

Яка у тебе зараз роль?

Зіграй її ти якнайкраще,

І ти для інших вже – герой.

В. Сновида

   Тож любімо життя і красу, учімося бачити прекрасне в людях, на сторінках книг і на театральних сценах.