Відмінювання іменників

Іменники в українській мові змінюються за відмінками (стіл, стола, столу, стіл, столом, про стіл) і мають форми однини і множини (стіл – столи). Виняток становлять іменники, які мають форму тільки множини (сани, ножиці), та іменники, що вживаються тільки в однині (молодість, доброта).

Відомо, що відмінок іменника виражає не тільки  певне конкретне  значення, але кожен відмінок ще може виражати кілька значень.

В українській мові є сім відмінків іменника: називний, родовий, знахідний, давальний, орудний, місцевий, кличний.

Називний відмінок

Слугує:

а) для найменування конкретного суб’єкта дії чи стану (дівчина працює; солдати пройшли);

б) для визначення, характеристики предмета, особи або дії (наш дід – ветеран війни; війна – це лихо);

в) для назви теми повідомлення, предмета, дії, властивості в реченнях типу: Ранок. Мороз;

г) для звернення до конкретної особи (дівчинко, ти заблукала?).

Родовий відмінок

Слугує для позначення:

а) приналежності об’єкта комусь або чомусь (будинок сусіда);

б) носія певної властивості (яскравість сонця);

в) об’єкта, на який спрямовується якась дія (читання книги, торкнутися плеча);

г) суб’єкта, що виконує певну дію (прихід лікаря);

д) частини цілого (стакан молока, шматок хліба).

Давальний відмінок

Позначає:

а) адресата дії (лист другові, віддав журнал адміністратору);

б) суб’єкта дії або стану (гостям не сиділося).

Знахідний відмінок

Позначає:

а) певний об’єкт, на який спрямовується дія (читати книгу, рубати дрова);

б) міру часу, відстані, кількості (чекати рік, проїхати кілометр, з’їсти тарілку борщу).

Орудний відмінок

Позначає:

а) постійну або тимчасову зайнятість будь-якою діяльністю (працювати медсестрою, служив солдатом);

б) суб’єкта дії в пасивних конструкціях (будинок побудований робітниками, проект розглядається комісією);

в) об’єкт дії (милуватися заходом, дихати киснем);

г) інструмент або засіб дії (прибивати молотком, обробляти кислотою);

д) місце дії (йти берегом);

е) спосіб дії (ходити групою, співати басом);

ж) міру часу або кількість чого-небудь (не бачитися роками, тягати мішками);

з) сукупність предметів (чайник з кришкою).

Місцевий відмінок

У залежності від прийменників, які вживаються з іменниками в цьому відмінку, може позначати:

а) об’єкт дії (говорити про погоду, думати про матір);

б) місце дії або стану (працювати в цеху, сидіти на краю);

в) час після вчинення будь-які дії (після повернення, після приїзду).

Кличний відмінок

Позначає:

а) суб’єкта дії (Ніно, йди, будь ласка, сюди);

б) об’єкта дії (я знайду тебе, сестро).

Не змінюються за відмінками такі іменники:

• іншомовні слова з кінцевим голосним: Франсуа, меню, але: пальто, пальта;
• жіночі прізвища, які мають закінчення -о та приголосну літеру: Бондарчук, Солдатенко;
• російські прізвища, які закінчуються на -ово, -аго, -их: Терово, Минаго, Черних.