Cемінар "Сучасні підручники як основа успішної реалізації Вимог оновлених освітніх програм Нової української школи".

   14 березня 2019 року в комунальному вищому навчальному закладі "Вінницька академія неперервної освіти" відбувся науково-практичний семінар "Сучасні підручники як основа успішної реалізації Вимог оновлених освітніх програм Нової української школи". Спікерами заходу були Караман С.О., доктор педагогічних наук, професор КПедУ ім. Б.Грінченка, Караман О.В. кандидат педагогічних наук, професор КПедУ ім. Б.Грінченка, Борзенко О.І., доктор філологічних наук, професор Харківського НУ ім.Каразіна.

  Підручник у сучасних  умовах, новому освітньому середовищі має враховувати зміни, що відбуваються в суспільстві, і потреби громадян, відповідати інноваційному типу мислення, щоб учні оволодівали уміннями і навичками здійснення пошуково-дослідницької діяльності, розуміли необхідність самостійно навчатися впродовж життя, формували та повсякчас розвивали ключові компетентності. 
  На сучасному етапі одна навчальна книга не може забезпечити формування пошуково-дослідницької компетентності, тому поняття підручник розширюється до навчального комплексу, який має формувати пошуково-дослідницьку діяльність за допомогою різноманітних дидактичних засобів.

Центральною ланкою на уроках української мови та літератури є підручник в паперовому (електронному) вигляді. Це основна навчальна книга, складена відповідно до державних стандартів та оновлених освітніх програм із урахуванням вікових особливостей учнів. 

Сучасний шкільний підручник - провідний засіб навчання у школі,  багатофункціональне джерело знань, засіб їх усвідомленого засвоєння на різних етапах навчання. 

Яким же має бути підручник? На думку Карамана Станіслава Олександровича, таким, що запам'ятається учням своїм по-цікавому науковим  і максимально зрозумілим змістом, літературно-мистецьким наповненням, креативністю у викладі матеріалу, оригінальністю та сучасністю змісту та форми.  Караман С.О., доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри української мови інституту філології КПедУ ім. Б.Грінченка, головний редактор ж-лу "Українська мова і література в школах України" презентував присутнім підручники  "Українська мова (профільний рівень" для 10, 11 класів.  Особисто для мене це є дуже актуальною темою, оскільки з 2018-2019 н.р. в нашій школі запроваджено профільне навчання, а відповідних підручників, на жаль, немає.  

   Цікаво презентував роботу свого авторського цеху Олександр Іванович Борзенко, доктор філологічних наук, професор кафедри історії української літератури Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна. Принцип, який він започаткував у цьому підручнику, - розвивати лінгвістичну креативність.

   Феномен креативності визначається як здатність особистості до варіативності, гнучкості, інноваційності мисленнєвої діяльності, що передує процесу творчої дії. Креативність не є вродженою, вона вважається такою якістю особистості, що може бути сформованою завдяки особливим умовам виховання та навчання. Основними з таких умов є розвиток особистості, мотивація до творчої діяльності та свобода індивідуальності.
  Усім присутнім надовго закарбується в пам'яті зустріч із гостем - письменником із дружньої Грузії - Зурабом Кутателадзе.

  Саме його перу належить переклад книги Сергія Жадана "Ворошиловград", переклади творів Любки Дереша.

"Ворошиловград" грузинською мовою. (სერგეი ჟადანი. ვოროშილოვგრადი.) Зураб Кутателадзе у Вінниці презентував свою книгу "На перехресті шляхів" про Михайла Грушевського і Миколу Гулака. Незабаром побачить світ це історико-культурне дослідження долі двох відомих українців під час проживання в Грузії. Книга двомовна - українсько-грузинська. У дослідженні зазначається, що свідоме дитинство та рання молодість першого Президента Української Народної Республіки  - Михайла Грушевського пройшли у Грузії в середовищі, складеному з росіян і зросійщених грузинів. Уже під час навчання в гімназії у Тифлісі (Тбілісі) восени 1883 р. він записав у своєму щоденнику: «Ось ці дні задумав я, що гарно було би зробитись ватажком гурту українського, зробитись, як то кажуть, передовим бойцом усіх хлопців, любящих свою Вкраїну». Навесні наступного року мрії були ще більш радикальні, хоч і записані російською мовою: «Мрію про об’єднання України, про боротьбу все життя для цієї мети». У дослідженні йдеться й про Миколу Гулака - першого слов'янина, який досліджував безсмертну грузинську поему Шота Руставелі "Витязь у тигровій шкурі". Більше тридцяти років М.Гулак проживав у Грузії, працював викладачем математики. фізики, астраномії, добре знав грузинську мову. "Витязь у тигровій шкурі" Шота Руставелі — це безсмертна грузинська поема про самовіддану дружбу і любов.  Зураб Кутателадзе зворушив усіх присутніх у залі палкими рядками із поеми українською мовою в перекладі М.Бажана.

 Зустріч у ВАНО пройшла в творчій і дружній атмосфері,забезпечивши тісний взаємозв'язок між науковцями, авторами підручників і вчителями, які працюють безпосередньо з учнями, використовуючи ці основні навчальні книжки.