Фразеологізми і фразеологічні вирази

Фразеологізм — стійке словосполучення, що виступає в мові як неподільний за значенням вислів. Серед фразелогізмів розрізняємо зрощення, єдності і сполучення.

У фразеологічному зрощенні цілісне значення вислову ніяк не залежить від значення окремих слів, що входять до нього: впіймати облизня (зазнати невдачі), розбити глек (посваритися), ловити окунів (дрімати). Справді, а що таке облизень? А чому розбити глек, а не макітру? Чому ловити окунів, а не карасів? Зміст цих фразеологізмів логічно пояснити не можна.

Цілісне значення фразеологічної єдності вмотивовується переносним значенням слів, які входять до неї: дати ногам волю, прикусити язика, вивести на чисту воду, буря в склянці води.Справді, людина може щвидко бігти, тікати, коли в неї вільні ноги; якщо хтось прикусить язика, то, зрозуміла річ, говорити не зможе; на чистій воді все добре видно; і яка може бути буря в тій дрібці води, що в склянці?

Цілісне значення фразеологічного сполучення вмотивовується прямим значенням слів, які входять до нього: розв’язувати проблему, берегти як зіницю ока, мати свою голову на плечах. Такі фразеологізми зрозумілі й без пояснень.

Проте чіткої межі між цими трьома видами фразеолоізмів нема. Справді, куди віднести фразеологізм закопилити губу — до зрощень чи до єдностей? Фразеологізм датися взнаки — до єдностей чи до сполучень?

У мовленні фразеологізм — і зрощення, і єдність, і сполучення — виступає як один член речення. Наприклад, у реченні У мене, слава Господеві, голова не половою набита. (М.Кропивницький.)присудок не половою набита. У реченні Того дядька Панаса всі знають, бо в нього сім п’ятниць на тиждень. (Є.Гуцало.) підмет сім п’ятниць на тиждень.

Фразеологічні вирази — це стійкі поєднання слів, які, проте, на відміну від власне фразеологізмів, не мають цілісного значення. У них виділяються окремі члени речення, як і в будь-яких словосполученнях. До них належать прислів’я і приказки, крилаті слова, мовні кліше.

Прислів’я — стійкий вислів у формі речення, у якому узагальнено суспільний досвід: Сила та розум — краса людини. До прийняття писаних законів і правил саме прислів’я насамперед визначали норму поведінки людей, їхню орієнтацію в дійсності. Це були справжні джерела людської мудрості.

Приказка — стійкий вислів у формі речення, у якому дається образна характеристика певного явища: Набалакав — і в торбу не забереш. Жоден дотеп, жодна образно висловлена думка не обходиться без приказки.

Крилаті слова — влучні вислови видатних осіб, які набули узагальненого значення: І чужому научайтесь, й свого не цурайтесь. (Т.Шевченко.) Вони багаті змістом і асоціаціями і завжди життєві, повчальні.

Мовні кліше — усталені звороти, регулярно повторювані в певних умовах і контекстах: ласкаво просимо, маніпулювання громадською думкою, згідно з розпорядженням. Якою б галуззю діяльності ми не займалися, насамперед треба засвоїти саме ці мовні кліше, щоб правильно орієнтуватися самому в різних життєвих ситуаціях і орієнтувати інших.