Проблеми культури і духовності в сучасній сім'ї.
БАТЬКІВСЬКІ ЗБОРИ
ПРОБЛЕМИ КУЛЬТУРИ І ДУХОВНОСТІ
В СУЧАСНІЙ СІМ'Ї
("Стати батьком —
дуже легко, бути батьком — дуже важко ")
Мета: розкрити вплив
моральної атмосфери і психологічного клімату сім'ї на формування особистості
дитини; пропаганда педагогічних знань з метою підвищення педагогічної
грамотності батьків; налагодження системи зв'язків у ланці батьки - діти -
вчителі.
"...Людина не може бути вихована безпосереднім впливом однієї особи, якими б
якостями ця особа не володіла"
А. Макаренко.
Хід бесіди
1. Слово вчителя.
Віки та епохи люди ламали голови над таємницями становлення особистості,
дивом зростання паростків “я” під нестерпною спекою впливів, моделей, чітко визначених "шляхів
виховання" та "способів становлення". У свій час Гельвецій
говорив, що люди не народжуються, а стають тими, ким вони є, маючи на увазі
величезну роль виховання в процесі становлення особистості. Пригадується також
і давньо-китайська притча про господаря, який сумував, що сходи на його полі не
ростуть і заходився витягувати їх руками. Так, на його думку, він допомагав їм
рости. А сходи врешті зів'яли.
Щось схоже може трапитись із нашим занадто нетерплячим пориванням
"досягти мети виховання", "виліпити особистість" за образом
і подобою своїх уявлень, забуваючи про їх власна природу і час для проростання,
становлення, розквіту і усвідомлення.
Тому сьогодні ми поговоримо про вплив моральної атмосфери і психологічного
клімату батьків на формування особистості дитини.
Криза духовних і культурних цінностей - одна з гострих проблем, що існують
сьогодні. Вона формувалася та ширилася впродовж десятиліть і як результат цього
- сьогодні ми спостерігаємо певну деградацію людського духу загалом.
Між тим відомо, що саме людина ціною свого розвитку та вдосконалення
спроможна рухати цивілізацію. Не можна змінити світ на краще не змінивши саму людину, як найкращий і найскладніший його
витвір.
Україна переживає сьогодні серйозний період соціально-економічних та
політичних перетворень.
Соціальні зміни у суспільстві привели і до зміни
стилю виховання у сім'ї, а також до змін інших важливих функцій, що безпосередньо впливають
на формування дитини як особистості.
Якщо зовсім
недавно "слухняність і підвладність" були пануючими, то зараз вони
змінюються на "самостійність і свободу волі". Поступово зникає функція соціального контролю, котра ще
донедавна домінувала. Однак хотілося б відмітити значне посилення функції духовного і
культурного спілкування. Це, передовсім, задоволення потреб у спільному
проведенні дозвілля, обміні думками, бесідах, що веде ,до взаємного духовного
збагачення.
На що витрачається більша частина часу, затраченого на спілкування?
В основному на перевірку домашніх завдань, бесіди,
обмін думками, "виховання".
Результат виховання дають відверті родинні бесіди на будь-які, актуальні саме
на цей час, теми.
Кожен повинен мати змогу вільно обирати той чи інший варіант форм
проведення дозвілля.
Дослідження
показали, що існує ряд факторів, що впливають тією чи іншою мірою на проведення
спільного дозвілля. Особливе місце займають спільність інтересів і поглядів,
духовних та культурних цінностей членів родини.
Там, де немає спільності, вільний час, зазвичай, проводиться нарізно, що
значно послаблює духовний зв'язок батьків і дітей та знижує виховний потенціал
сім'ї.
Взаєморозуміння між батьками та дітьми є важливим фактором стабільності
родини. Різні ознаки його відсутності в сім'ї: суперечки, лайки - свідчать про наявність у сім'ї
комунікативних проблем. Ці проблеми на якомусь етапі можуть вилитися в серйозні
конфлікти. Тому дуже важливо, щоб батьки вміли керувати спілкуванням, правильно
оцінити ситуацію, що склалася та знайти оптимальне вирішення.
Найчастіше труднощі в спілкуванні виникають у батьків з підлітками, тобто
дітьми 5-7 класів. Серед причин -
брак часу, різниця у віці, невміння зацікавити та зрозуміти дитину. Існує
тісний взаємозв'язок між кількістю часу, що витрачається на спілкування з
дітьми, і його результативністю. Чим менше
часу витрачається на духовне спілкування, тим важче порозумітися і
знайти спільну мову з дітьми.
На жаль, батьки не завжди знають, чим захоплюються їхні діти.
...З віком ситуація змінюється, інформаційний зв'язок
слабшає. Як результат цього - у підлітків інтереси і захоплення іноді набувають
антисоціального характеру, що веде до повного чи часткового духовного розриву з
батьками.
У системі "батьки-діти" ми повинні зробити все для посилення інтенсивності
та розширення діапазону духовного спілкування батьків зі своїми дітьми.
2. Питання для обговорення.
1)
Яку роль відіграє особистий приклад батьків у формуванні
моральних принципів дітей? Наведіть приклади з особистої практики.
2)
Що заважає у досягненні позитивного результату у
вихованні дітей?
3)
У чому, на вашу думку, полягає моральне виховання дитини
в сім'ї?
4)
Що, на ваш погляд, краще виховує:
довір'я чи суворий контроль? Наведіть приклади з життя.
5)
Чи помічаєте ви ознаки егоїзму у ваших дітей? Яких заходів
вживаєте для їх викорінення?
6)
Які шляхи та засоби виховання дітей ви б запропонували?
7)
Що спричиняє до
появи у дітей
неуважності, байдужості,
черствості, егоїзму? Як цьому запобігти?
8)
Чим ви керуєтесь у вихованні дітей: почуттям чи розумом?
9) Як ви привчаєте
дітей до систематичної побутової праці?
10) Як застосовуєте
методи заохочення і покарання в стимулюванні навчання дітей ?
11) Чи існує у
вашій сім'ї практика покарання? Наскільки вона ефективна?
12) Скільки часу
сидить ваша дитина біля телевізора, які передачі дивиться?
3. Педагогічні
задачі та завдання.
Не докладу, що
робити з сином. Він обманює на кожному кроці. Я можу простити будь-який вчинок,
будь-яку витівку, але мені нестерпно боляче усвідомлювати, що брехня стає
другою натурою хлопця. У горах кажуть: маленький камінець породжує лавину. Ось
так і брехня. Від нечесності - до постійного обману, від великої брехні - до
злочину. Це нерідко закономірний шлях. Але
я не хоче, щоб мій син був злочинцем. Що ж робити? Як відвернути його
обман? Що б ви порадили авторці листа? Що могло спричинити нечесність? Чи
завжди ви щирі? Чи довіряєте?
...Печаль дітей знов нас пече: їм треба материнські руки, їм треба батьківське плече.
Батько і мати - два сонця гарячих, Що нам дарують надію й тепло. Батько і
мати... І долі дитячій Треба, щоб кривди між
ними не було.
В. Крищенко
Коментарі
Дописати коментар