Творчий учитель формує творчу особистість

Для свідомого, змістовного, розумного життя людині необхідно пізнати себе, природу, суспільство, навчитися робити це неперервно за законами народної мудрості «Вік живи – вік учись». Особливо актуальним це є для тих, хто присвятив себе дітям, - учителям. Урок, відрізок духовного життя кожного із нас. Ми обрали професію безперестанного розвитку, це навіть не фах, а спосіб життя. Учитель продовжується у своїх учнях – хіба це не шлях відновлення гармонії природи?

Якщо ти сам – особистість,  то вбачатимеш особистість у своїх учнях, якщо ти талановитий, то вбачатимеш талант в інших; якщо прагнення твої чисті й ти здатний творити – такими будеш виховувати і своїх учнів і радіти кожному їхньому досягненню, як своєму.

Василь Олександрович Сухомлинський – видатний педагог, заслужений учитель УРСР – усе своє життя присвятив школі, дітям, проблемам їх виховання та розвитку. Його книги, зокрема «Як виховати справжню людину», «Розмова з молодим директором»,залишаються актуальними і сьогодні. Настанови В.О.Сухомлинського, що стосується морального громадянського виховання, розвитку обдарованих дітей, не є сухими методичними інструкціями. Вони є наслідком багатої педагогічної практики, ілюструються яскравими прикладами, складеними самим автором. Педагог підкреслив, що тонкощі внутрішнього світу людини, благородство її душі не можна пізнати й утвердити без високої культури мовленнєвого виховання, розвитку обдарувань дитини. Ця думка особливо близька мені, як учителю словеснику. 

Навчання – це лише одна з пелюсток тієї квітки, що називається вихованням. Тут немає головного і другорядного, все головне: і урок, і розвиток різних інтересів дітей поза уроком, а особливо їх творчих здібностей.

Робота з обдарованими, творчими дітьми надзвичайно важлива і відповідальна, цікава і захоплююча. А починається вона з роботи над самим собою, над своїм професіоналізмом, творчим самовираженням, іміджем педагога. Кожний етап створення іміджу потребує творчості – основної складової успішної особливості! Наскільки повною буде реакція творчих обдарувань у різних галузях педагогічної діяльності, настільки можна робити висновки про творче самовираження особливості вчителя кваліфікацію, професійне зростання, узагальнення досвіду. Таким чином, успішний імідж педагога залежить від ступеня його творчості у професійній діяльності, що сприяє в свою чергу творчому самовираженню особистості вчителя словесника. Це також і головний аспект aормування творчої генерації сучасної молоді як фактор підвищення ефективності навчально – виховного процесу.

Керуючись прикладом В.О.Сухомлинського,  перебираю в пам’яті  роки своєї роботи в школі. І що згадується найяскравіше? Насамперед, тонкощі, деталі «чорнової, буденної праці, наповненої тривожними, хвилюючими, часом болісними пошуками і роздумами, відкриттями і невдачами». Але як часто спалахують, як самоцвіти, вогники тих щасливих відкриттів: перша творча вдала робота, майстерно прочитана поезія, власний вірш… у мене немає жодного сумніву, що ці відкриття, справжні злети творчого натхнення і є тим вогником, що на думку В.О.Сухомлинського, «розсіює і виганяє байдужість, інертність, пробуджує в педагогічному колективі іскру творчості».

Є багато секретів педагогічної творчості. Один із них полягає в тому, що пробудити в учнях інтерес до пошуку, до аналізу власної роботи, до розвитку прихованих здібностей. Особливі завдання завжди стоять перед уроками рідної мови і літератури. Психологи часто підкреслюють, що від рівня володіння рідною мовою залежить розвиток інтелекту людини, увиразнення її неповторності. Знання про мову, володіння нею, дидактичний матеріал, тематика творчих, конкурсних робіт забезпечують виховання честі, совісті, працьовитості, справедливості, скромності, патріотизму поваги до жінки-матері, до людей праці, співчуття до людського горя, бережливого ставлення до природи.

Перефразувався В.О.Сухомлинського, можна сказати, що чекали народження творчої ініціативи самого вчителя – «це означає чекати щасливих знахідок і випадкових удач». Керівництво без конкретного прикладу, без власного джерела творчості неможливе. Невичерпне і вічно нове джерело знань – це природа, серед неї діти вчаться передавати найтонші відтінки зображуваних предметів, явищ і почуттів, які вони викликають. Думка учнів стає яскравішою, багатшою, виразнішою, а слово – живим, починає грати всіма барвами веселки.

Досвід педагогіки, здобутий протягом багатьох років наполегливої праці у школі, переконує нас, що епіцентром творчості насамперед є задум, ідея. Педагогічна ідея, на думку В.О.Сухомлинського, - це «повітря, в якому ширяють крила педагогічної майстерності». Творчість починається там, де загоряється іскра живої думки, яка трепетна, як птах у клітці, шукає відповіді на питання, які сьогодні нам диктує життя. А ці питання виникають тоді, коли ти хочеш бачити результат своєї праці – іскорку в очах дітей.   

Творчість – запорука процвітання будь-якої справи, а в педагогіці – це ще й вагомий чинник, який може стрімко покращати результат навчально – виховного процесу .

Школа – це безперервне свято творчості, «тяжке і невимовно прекрасне», - стверджує Олександр Антонович Захаренко, директор Сахнівської школи – родини. Неперевершені уроки мудрості видатного вчителя стали основами педагогічної майстерності для багатьох освітян. Власною діяльністю О.Захаренко доводив, що саме вчитель є носієм  україноментальної мовленнєвої культури. Саме рідне слово є головним знаряддям засіву  людяності в дитячих душах, засобом ціннісного бачення світу, розвитку творчих здібностей учнів. У книзі «Поради колезі, народжені в школі над Росею» О. Захаренко висловлює побажання: «Повторімося в наших вихованцях прекрасними рисами національної культури, патріотичним духом любові до свого народ, любові до вищої якості людини – творчості!».

Стратегія педагогічної діяльності  - формування освіченої, творчої, духовно багатої, фізично і морально здорової особистості, а урок – це відрізок духовного життя вчителів і учнів. Віддаймо дітям свої знання, досвід, навчімо тому, що учитель – завжди учень.

«Творчість педагогічна – «педагогічна діяльність, яка відрізняється своєю новизною та оригінальністю та має наметі створення (формування, виховання) творчої особистості, що відрізняється неповторністю, унікальністю і т.п.» [c. 770]

Сучасний словник по педагогіці [уп. Є.С.Рапацевич] – М.:Сучасне слово, 2007 928с.