Масляна 2021: значення і традиції тижня перед Великим постом
Історія свята Масляної
Свято Масляної – стародавнє
слов'янське свято, що символізує проводи зими і очікування весни. Колись
давно наші предки, святкуючи Масляну, ще й зустрічали Новий рік. Співами,
танцями та гучними розвагами люди вітали прихід весни та зародження нового
життя. Веселощі на Масляну пояснювалися ще й тим, що масляний тиждень завжди
передував Великому посту – періоду суворої
поведінки та всіляких обмежень. Тож люди намагалися в цей час досхочу
навеселитися та наїстися млинців. З тим, що Масляна святкується
за тиждень до початку Великого посту, пов'язують ще й назву свята – у цей час уже не можна було їсти м'ясо, тож млинці щедро поливали маслом.
У 2021 році
Масляна починається 8 березня і триватиме до 14 березня включно.
Як святкувати Масляну: традиції
Масляна, на відміну від інших свят,
відзначається не один день, а цілий тиждень. Відповідно до традицій святкування Масляної і зустрічі
Нового року, пращури вірили, що «як Новий рік зустрінеш, так його і проведеш»,
тож вони намагалися провести цих 7 днів якомога веселіше: з ярмарками, катанням
на санчатах, іграми, лазанням по стовпах тощо. Увесь тиждень ділиться
на два періоди: Вузька Масляна – понеділок, вівторок і середа і Широка Масляна
– четвер, п'ятниця, субота та неділя. У перші три дні можна займатися
господарськими роботами, а з четверга всі роботи припиняються. При цьому кожен
день Масляної має свою назву і призначення.
Понеділок, 8 березня – перший день Масляної –
"зустріч". У цей день роблять крижані гірки. У давнину вірили, що чим
далі котяться сани і чим гучніший сміх над крижаною горою, тим кращим буде
врожай.
Вівторок, 9 березня – "загравання". У цей день
прийнято заводити веселі ігри та пригощати за організовані веселощі млинцями.
Середа, 10 березня – "ласунка". Усі господині цього дня готують різні смаколики у великих обсягах і прикрашають
ними багатий стіл, але млинці, звісно, залишаються на першому місці.
Четвер, 11 березня –
"розгуляй". З цього дня Масляна розгортається на всю широчінь –
гуляють із ранку до вечора, водять хороводи, співають пісні.
П’ятниця, 12 березня – "тещині
вечори". Величезна кількість звичаїв у цей день спрямована на прискорення
весіль і сприяння молоді у знаходженні собі відповідної пари. Зяті з вечора
особисто запрошують у гості своїх тещ – пригощають їх млинцями.
Субота, 13 березня – "посиденьки зовиці". У цей
день молода невістка запрошує своїх рідних до себе.
Неділя, 14 березня – "Прощена неділя". Цього дня
прийнято просити прощення у всіх близьких і скривджених за заподіяне зло, за
якісь свої проступки. Це дуже світлий день перед початком Великого посту.
З 15 березня гуляння
припиняються, оскільки в силу вступає Великий піст, який триватиме до 1 травня ( 2 травня – Великдень ).
Млинець – символ Масляної
До наших днів
збереглися не всі звичаї Масляної, проте одна найважливіша існувала, існує й
буде існувати – це випікання млинців. Кожна господиня мала свій рецепт млинців
і випікала їх із гречаного або пшеничного борошна. Млинці були великі і
маленькі, подавали їх до столу зі сметаною та різними начинками – сиром,
грибами, маслом, медом. Вважалося, якщо приготувати та з'їсти якомога більше
млинців, то й тепла весна прийде швидше. А ще пращури вірили, що з'ївши млинець
на Масляну, ти впускаєш в себе трохи сонячного тепла, ласки та щедрості.
Коментарі
Дописати коментар